Садова техніка з мотором – як навчитися розбиратися і вибирати

У цій статті ми розберемо важливі особливості бензопил, мотокос, мотоблоків і газонокосарок. Звичайно без подробиць, але ключові моменти розглянемо. Наприклад, не всі знають, що бензинову газонокосарку не можна перевертати на бік, деякі моделі дозволяється зберігати у вертикальному положенні, а деякі ні. Це пов'язано з тим, що масло з картеру витече через патрубок скидання надлишкового тиску і може потрапити в карбюратор. У кращому випадку мотор не буде заводитися, в гіршому - потрібно розбирати, чистити і ремонтувати.

Типи двигунів - недоліки і переваги

1. Електропривід з акумулятором. Це ланцюгові пили, тримери, навіть болгарки, дрилі і садові пилососи. За функціональністю все прекрасно - працює без вихлопних газів, тихо, не ламається, не вимагає обслуговування. Але ціна самих акумуляторів і час їх перезарядки не дозволяє повністю витіснити бензинових побратимів. Часто ціни на подібну техніку вказують без акумулятора, а сам акумулятор коштує на 30-40% дорожче пилки або косарки. Оригінальне і зручне рішення у нового покоління техніки Макіта (Makita), там стандартні 18-ти вольтні акумулятори підходять до всього, від шурупокрута до ланцюгових пилок, просто для потужних механізмів встановлюється кілька штук. Це не дешевше за ціною, але немає проблем із заміною.  

2. Електропривід на дроті. Найпопулярніші - це ланцюгові пили, така є майже в кожній сільській хаті, пиляти дрова біля будинку дуже зручно, і дешево. Ніяких бензиново-масляних сумішей, роздратованих висловів «чого ти су ... не заводишся» та інших принад.

Електричні провідні зразки техніки легше акумуляторних, зачасту більш потужніші і розвивають більший крутний момент, вони помітно дешевше бензинових і в рази дешевше акумуляторних.

Недолік один - хвіст, прив'язка до мережі або до генератора. 

1. Бензинові і дизельні двигуни внутрішнього згоряння. Цими моторами комплектується як найпотужніша і «крутіша» в плані автономності техніка.

Перевага - потужність, автономність, швидка дозаправка, якщо працювати потрібно багато.

Але це і найскладніша, як з точки зору обслуговування так і продажів, техніка. Тому зупинимося докладніше.

Двотактні і чотиритактні бензинові двигуни.

Двотактні двигуни простіше: тут немає клапанів, розподільного валу та деяких інших механізмів. З них можна зняти більше потужності при тому ж обсязі камери згоряння.

Вони майже нечутливі до перевертання. А от у чотиритактного двигуна в перевернутому положенні колінвал виринає з масла і саме масло може затекти в непотрібне місце, а там де потрібно - деталі труться всуху і двигун перегрівається і може заклинить. А це капітальний ремонт, який коштує третинну вартість нового агрегату.

Але, двотактний двигун не можна просто взяти і заправити бензином. Потрібно готувати суміш з бензину і масла в пропорції:

• 1х20-25 - це 40-50 мл, на 1 літр бензину, для китайських і старих бензопил та мотокос.

• 1х40-50 - це 20-25 мл на літр, для нових фірмових двотактних ДВЗ, де ДВЗ - це двигун внутрішнього згоряння.

• якщо є сумніви в фірмовості ДВЗ - лийте 1х30 - це 30-35 мл на літр.

Економічність - двотактні споживають майже вдвічі більше палива при тому ж обсязі камери згоряння. Але для малопотужних двигунів, які працюють по пару годин в місяць, воно не критично. Для техніки профі класу, яку ганяють кожен день, різниця вже більш ніж помітна.

Також на економічність впливає карбюратор і його тонка настройка - у дорогих бензопил (Штиль і тому подібних) - карбюратор налаштований вже на заводі і працює ідеально, і витрати палива, при інших однакових в порівнянні з дешевою китайською технікою, теж вдвічі менше.

Екологічна безпека - вихлоп чотиритактного двигуна чистіший. Хоч вихлопні гази є вихлопні гази корисними вони не бувають в будь-якому випадку. Тому двотактним двигуном категорично не можна користуватися всередині приміщень - навіть коли там всі вікна і двері відкриті навстіж. Чотиритактним теж не бажано, але можна, якщо недовго і потрібно щось швидко відрізати, наприклад, в будинку, що будується.

Дизельні двигуни

З садово-побутової техніки вони встановлені на тяжких мотоблоках та деяких генераторах.

Дизельний двигун працює на дизпаливі (солярці), а не на бензині. Конструктивно дизельний ДВЗ простіше бензинового чотиритактного двигуна, так як тут немає свічок і системи запалювання.

Паливно-повітряна суміш загоряється від стиснення. У зв'язку з цим двигун масивніший, щоб забезпечити той самий високий тиск і ступінь стиснення - вібрує набагато сильніше. Тому що кожен цикл вибуху-займання набагато могутніший. Це не так помітно в автомобільних двигунах, там багато циліндрів і вібрація компенсується тим, що вони спрацьовують по черзі.

А в дизельному двигуні мотоблока циліндр як правило один. І вібрація дуже сильна в порівнянні з бензиновим аналогом. Тому сам двигун масивніший, важчий, а також міцніше рама і конструкція самого механізму, щоб приглушувати вібрацію за рахунок більшої маси.

Ще у дизельного двигуна помітно більший (в 2-2,5 рази) моторесурс.

І вищий крутний момент на низьких оборотах. Ви напевно бачили неквапливо повзаючі під гору мотоблоки, навантаженні якимись колодами, гарбузами, картоплею тощо. Двигун пихкає, «бумкає» і їде. Бензиновий завивав би на високих оборотах і з великою ймовірністю перегрівся б і заглох.

Потужність двигунів

Тут є невелика плутанина між кінськими силами і кіловатами. Обидва показники про потужность, але в різному співвідношенні:

1 кінська сила = 735 Вт

Тому в кінських силах потужність виглядає солідніше. До того ж представники старшого покоління не розуміють всяких там Кіловатів.

Тепер про те скільки це багато, мало, нормально.

Так ось для бензопил та мотокос показники потужності і нормальності, з точки зору інтенсивного використання в господарстві, - це 2,5-3 кінські сили.

Для бензопил вже 2,2 к.с. нормально, для мотокос 2,6-3 к.с.

Для порівняння, потужність радянських мопедів була в межах 2-2,5 кінські сили при об'ємі двигуна 48 см3. Сучасні скутери розвивають по 4-5 к.с. при тому ж обсязі.

Щоб швидко орієнтуватися, допоможе об'єм двигуна. Це ще один додатковий рівень контролю, деякі виробники (особливо китайці) завищують показник потужності, але чесно пишуть обсяг двигуна. Якщо пила з об'ємом 36 см3 - а потужність 2,7 кінські сили - це високий показник, але схоже на правду, а якщо пишуть 3,1, то вже зовсім не схоже, або двигун вичавлений на максимум і буде швидко зношуватися.

В середньому для реальної роботи, щоб вистачило потужності на всі завдання, а ресурсу мотокоси на 4-5 сезонів, двигун повинен йти з об'ємом 42-50 см3, для бензопил 36-42 см3.

Якщо коротко, то можна розібрати такий приклад - фірмова мотокоса європеєць типу АL-Ko або Штилю - з об'ємом двигуна 36 кубиків, і потужністю 2,8 кінських сили, пропрацює довго (до 7-8 сезонів), працює м'яко (без зайвої вібрації) , економічна, але вимагає якісного масла, палива, оригінальних запчастин.

З іншого боку, за ці ж гроші можна купити майже дві китайські мотокоси з двигуном 50 см3, яка за рахунок потужності буде валити все, навіть молоді деревця. І теж за рахунок запасу потужності зношуватися буде довго, років на 5 вистачить. Правда бензину вона буде «їсти» дуже багато, бака буде вистачати хвилин на 20-ть, масло теж буде йти не мало. Рев і гуркіт, особливо після першого року експлуатації, теж помітно вищі. Але кого це лякає в нашій глушині.

Якщо у вас з'явилися конкретні питання і вам потрібно допомогти вибрати бензопилу, мотокосу або мотоблок, телефонуйте за номером (050) 414-92-73